Мені потрібно знати все про:
Депозитарні установи
Торгівлю цінними паперами

Календар подій

Національний банк рекомендує банкам посилити нагляд за схемними операціями з цінними паперами

З 2004 року ПАРД реалізує проект Фінансовий моніторинг. В рамках реалізації проекту спеціалісти ПАРД готують та надають пропозиції до нормативно-правових актів в сфері фінансового моніторингу на фондовому ринку до НКЦПФР та Держфінмоніторингу України.
 
В рамках проекту фахівці ПАРД працювали над розробкою Методичних рекомендацій з питань фінансового моніторингу для учасників фондового ринку. Також, Асоціація розробила для депозитарних установ та торговців цінними паперами Примірні правила проведення фінансовго моніторингу.



Національний банк  рекомендує банкам  приділяти  більше уваги моніторингу  фінансових операцій клієнтів з цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики (далі – ОВДП), номінованими в іноземній валюті, характер яких може свідчити про легалізацію «брудних» коштів. Відповідні рекомендації були надані в листі Національного банку, направленому банкам 4 березня 2019 року. 

Йдеться про так звані циклічні операції, особливістю проведення яких є купівля юридичними особами за вищою ціною та продаж за нижчою (тобто зі збитком) ОВДП з однаковим ISIN-кодом упродовж короткого проміжку часу, зокрема одного робочого дня. Зазначена схема може реалізовуватися через фінансових посередників на фондовому ринку і відбуватися в кілька етапів:

  • на першому етапі брокер, діючи від свого імені за рахунок і за замовленням юридичної особи, купує в банка  пакет ОВДП, далі він продає, а інший брокер купує зазначений пакет ОВДП за ціною нижчою від придбання (але в межах ринкових цін), діючи за рахунок і за замовленням фізичної особи;
  • цей же пакет ОВДП знов за більшою ціною викуповує перший брокер, який діє від свого імені, проте за рахунок і за замовленням юридичної особи, надалі він знову перепродає пакет ОВДП на користь фізичної особи за нижчою ціною, а фізична особа здійснює його подальший продаж банку за привабливішою ціною;
  • у результаті таких циклічних операцій фізична особа отримує інвестиційний прибуток, а юридичні особи – інвестиційний збиток у такому ж розмірі.

Така схема отримання інвестиційного прибутку використовується клієнтами банків, зокрема, українськими публічними діячами, близькими та пов’язаними з ними особами з метою штучного формування доходів та подальшої їх легалізації під час декларування.

Індикаторами ризиковості таких операцій є відсутність економічного сенсу, купівля цінних паперів на занадто короткий термін, циклічність транзакцій, пов’язаність учасників і наявність у них, з-поміж іншого, ознак фіктивності, а також отримання однією стороною регулярних збитків, а іншою – регулярних прибутків, розмір яких суттєво перевищує суму інвестицій.

Для запобігання подібним схемам банки мають всебічно аналізувати фінансові операції з купівлі-продажу ОВДП, зокрема, ретельніше вивчати своїх клієнтів, зосібна брокерів, які здійснюють такі операції за замовленням юридичних осіб, аналізувати  умови договорів купівлі-продажу цінних паперів  і брокерські звіти про клієнтські операції, з’ясовувати джерела походження коштів фізичних осіб, які їх придбавають, з використанням ризик-орієнтованих підходів.

У разі виявлення операцій, спрямованих на легалізацію «брудних» коштів, банки мають застосовувати до своїх клієнтів заходи, передбачені статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто відмовлятися від проведення таких транзакцій і обслуговування клієнта, а також повідомляти про ці випадки уповноважені державні органи

Водночас посилення фінансового моніторингу з метою виявлення таких схем не повинно створювати перешкоди для легальних операцій бізнесу та населення з придбання ОВДП і довгострокового інвестування з метою отримання прибутків.

Національний банк також повідомив банкам, що  в описаних схемах фінансових операцій з купівлі-продажу ОВДП беруть участь професійні учасники фондового ринку, які неналежно виконують обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Національний банк не здійснює нагляд за цими фінансовими посередниками, тому інформація про виявлені  схеми буде направлена регулятору цього ринку – Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. 


За інформацією сайту НБУ.

Поділитись: