Законодавство Європейського союзу

Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом має всеохоплюючий характер - положення Угоди поширюються на весь спектр відносин між Україною та ЄС. Досягнення поглибленої інтеграції у відносинах вимагає значного зближення законодавства, в тому числі складних механізмів забезпечення однакового тлумачення і ефективного застосування відповідного законодавства ЄС. Серед положень про зближення законодавства, яке Україна має імплементувати в національне законодавство і ефективно застосувати в чітко встановлені терміни, «секторальний acquis» ЄС має один із найбільших обсягів, детальний перелік якого міститься в 46 додатках до Угоди, і безпосередньо стосується фінансових послуг та ринків капіталу.

При здійсненні імплементації необхідно пам’ятати, що серед вторинного права ЄС регламенти є обов'язковими до виконання, підлягають прямому застосуванню у всіх державах-членах та не вимагають перенесення на національне право. Тоді як Директиви стосуються тих держав-члені, до яких вони адресовані. Національні законодавчі інститути повинні переносити директиви на національне право та привести його у відповідність з їхніми цілями; при цьому їм надається певна самостійність для врахування специфічних національних особливостей. Директиви, як правило, не підлягають прямому застосуванню.

З метою підвищення обізнаності членів ПАРД із джерелами права ЄС та активного їх залучення в різноманітні обговорення при розробці проектів нормативно-правових актів в розділі розміщуватимуться доступні переклади нормативно-правових актів ЄС та новини щодо останніх змін законодавства ЄС у сфері фінансових послуг.