Наказом Міністерства фінансів України затверджено Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення від 28.12.2022 N 465 (далі – Наказ МФУ №465).
Датою набуття чинності є: 24.02.2023 року (офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2023, N 20 (24.02.2023), ст. 1147).
При цьому, втрачає чинність наказ Міністерства фінансів України від 08 липня 2016 року N 584 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за N 1047/29177.
Відповідно до нової редакції Наказу МФУ №465, визначено такі критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення:
- критерії ризику за типом клієнта;
- критерії ризику, пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
- критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту).
Ці Критерії використовують у своїй діяльності такі суб'єкти первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ):
- професійні учасники ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
- професійні учасники організованих товарних ринків;
- постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;
- спеціально визначені суб'єкти (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
- адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
- нотаріуси;
- суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
- особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
- суб'єкти аудиторської діяльності;
- бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
- суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
- суб'єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
- суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
Згідно з документом під час оцінки ризику СПФМ здійснюють виявлення, актуалізацію та аналіз ризику, результатом якого є визначення рівня ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Оцінка ризику включає в себе:
1) оцінку ризик-профілю СПФМ:
виявлення та оцінку ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності СПФМ;
аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації);
2) оцінку ризик-профілю клієнта:
виявлення та оцінку ризику ділових відносин з клієнтом;
аналіз наявних заходів з управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення для їх зниження (мінімізації) до прийнятного рівня таких ризиків для СПФМ.
СПФМ здійснюють оцінку власного ризик-профілю з урахуванням специфіки своєї діяльності й таких критеріїв:
1) характеру та масштабу діяльності СПФМ;
2) відповідного(их) виду(ів) діяльності СПФМ;
3) видів клієнтів та їх ризик-профілю;
4) географічного розташування СПФМ, географічного розташування держави реєстрації фінансової установи, в якій СПФМ відкривають банківський рахунок або через яку здійснюють передавання (отримання) коштів;
5) каналів/способів надання (отримання) послуг СПФМ;
6) контрагентів, за участю яких СПФМ здійснюють свою діяльність та/або проводять дії з активами.
СПФМ, аналізуючи ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення у своїх послугах, мають враховувати особливості та можливості їх використання:
1) цільове використання послуги:
чи дають змогу послуги СПФМ маскувати незаконне походження коштів, використовуватися для подальшого переказу коштів з метою фінансування терористичної діяльності, сприяти анонімності учасників фінансової операції (приховувати реальних кінцевих отримувачів тих чи інших послуг);
чи можуть вони використовуватися клієнтом від імені третіх осіб;
2) особливі можливості використання послуги: чи дає змогу послуга клієнту СПФМ здійснювати операції із залученням контрагентів, яким притаманні підвищені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
3) цільовий сегмент для реалізації послуги: види клієнтів, які найбільше/найчастіше використовують ту чи іншу послугу.
Аналізуючи канали/способи надання (отримання) своїх послуг, СПФМ мають приділяти окрему увагу ризикам, притаманним новітнім технологіям (віддаленому встановленню ділових відносин з клієнтом), наявності агентів, використанню інформації інших СПФМ.
СПФМ під час визначення свого ризик-профілю зобов'язані також ураховувати наявність і характер заходів впливу / спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону "Про санкції", які були застосовані до нього.
Також, зазначаємо, що відповідно до пункту 3 Розділу ІV Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 11.03.2021 №176, суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснює оновлення внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу постійно, але не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності змінами до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо інші строки не встановлені законодавством.